Як правильно фарбувати авто фарбопультом

Як пофарбувати машину своїми руками в гаражних умовах?

Здається, що багато автолюбителів були б не проти зайнятися відновленням зовнішнього вигляду свого авто, але не вирішуються через те, що «це складно», «я не вмію», «я накосячу» тощо.п. Дозвольте запевнити вас, на СТО працюють такі ж люди, які теж не всі вміли спочатку. Тому освоїти кузовний ремонт може кожен, хоча, справа ця кропітка і вимагає терпіння, але, повірте, ви отримаєте масу захоплюючих та корисних вражень.

Готуємо фарбу

УВАГА! Знайдено зовсім простий спосіб скоротити витрати пального! Не вірите? Автомеханік із 15-річним стажем теж не вірив, поки не спробував. А тепер він заощаджує на бензині 35 000 на рік! Читати далі”

На роботу також впливають такі параметри, як в’язкість. Нам знадобиться для роботи пластикова ємність та чиста дерев’яна паличка. Прочитати пропорції та рекомендації ви зможете на упаковці з фарбою, там виробник вказує, яке співвідношення потрібно, що додавати і т.п.д. Щоб бути впевненим у приготуванні правильного складу, вимірюйте лінійкою, скільки фарби ви заливаєте. Не забудьте про в’язкість: перевірити в’язкість можна за допомогою «дідівського» методу зі склом, якщо фарба утворює акуратну краплю в 2-4 см, значить в’язкість у нормі.

Деякі фарби для автомобіля вимагають активатора, який важливий для фарбопульту крім розчинника. Наприклад, фарби для автомобіля «металік», зазвичай на таких фарбах стоїть таке маркування: 2х1 10%. Це означає, що на дві частини самої фарби потрібно одна частина активатора, 10% позначає потрібну кількість розчинника від усього об’єму фарби та активатора. За допомогою лінійки визначити це досить просто. В’язкість фарби дуже важлива для самого фарбопульта, постарайтеся, щоб в’язкість відповідала можливостям агрегату.

Як фарбувати фарбопультом?

Якісне фарбування великих площ вимагає використання спеціального апарату під назвою. Моделей та варіацій цього пристрою багато, але який би прилад не був обраний, його можливості повинні бути використані грамотно, згідно з технологією. Тобто потрібно ще вміти правильно фарбувати фарбопультом.

Як пофарбувати автомобіль своїми руками

Фарбування автомобіля своїми руками, на думку багатьох автолюбителів, справа дуже складна і недоступна простим смертним. Тим часом, добре пофарбувати машину в домашніх умовах, за наявності бажання та деякого досвіду, може практично кожен. У цій статті ми докладно розповімо про те, як після ремонту самому пофарбувати автомобіль.

Фарбування кузова автомобіля, як і інших елементів бляшанки, складається з декількох етапів, наступних один за одним:

• Підготовка машини до фарбування (очищення, ґрунтовка, шпаклівка);
• Фарбування кузова, дверей, капота, бамперів та інших деталей;
• Шліфування та полірування.

Окрім цієї інструкції з фарбування машин, на нашому сайті ви можете почитати та подивитися наступні матеріали:

Фарбування авто, для новачків.

Для фарбування авто своїми руками в гаражі деякі умільці використовують звичайний пилосос. Але за допомогою пилососа всю машину не пофарбувати, тому ми все ж таки рекомендуємо взяти напрокат або купити компресор для фарбування автомобілів.

Радимо також запастися двома кришками-розпилювачами. У комплект кожної з них корисно додати кілька запасних трубочок з меншим і більшим діаметром сопла, відповідні гумові пробки та кільцеві прокладки (див. приклад на відео в кінці статті).

Як пофарбувати автомобіль своїми руками покрокове керівництво

Рано чи пізно у кожного власника уживаного автомобіля виникає бажання оновити лакофарбове покриття свого «бойового коня». Але як пофарбувати автомобіль самостійно, якщо немає навичок, ні досвіду в цій справі? Вам знадобиться близько тижня наполегливої ​​праці, впевненість у своїх силах і наш покроковий посібник із фарбування кузова авто в домашніх умовах. Отже, починаємо

Підготовка кузова автомобіля до фарбування

Перш за все, вам необхідно ретельно вимити свій автомобіль, видаливши з його кузова дорожній бруд за допомогою води та миючого засобу, а також жирові та бітумні плями з поверхні його кузова за допомогою спеціальних засобів, що продаються в будь-якому автомагазині, або за допомогою уайт-спіриту (у жодному разі не використовувати розчинники та бензин!).

Після очищення кузова необхідно демонтувати з автомобіля передній та задній бампери, декоративну решітку радіатора, антену радіоприймача, всі фари, підфарники, покажчики поворотів та іншу зовнішню світлотехніку. Якщо на вашому автомобілі стоїть протиударний захист у колісних арках, то його теж необхідно зняти, після чого ретельно очистити від бруду та бітумних плям поверхні відбортовок крил колісних прорізів. Усі зняті з автомобіля деталі ретельно вимити, очистити від іржі, висушити та скласти в окремому місці.

Зачистка дефектів кузова перед фарбуванням автомобіля

Далі автомобіль треба поставити в добре освітленому місці, найкраще на вулиці, щоб уважно вивчити стан його лакофарбового покриття. Великі дефекти (сколи фарби, тріщини, вм’ятини) помітити на його поверхні кольоровою крейдою, а краще акриловою фарбою, що швидко висихає (продається в будь-якому автомагазині в аерозольному балончику). Далі переглянути автомобіль ще раз з метою виявлення пропущених дефектних місць та повторити процедуру їх позначки.

Наступний етап. Озброївшись стамескою або заточеною викруткою з шириною «жала» 3-5мм та наждачним папером (0, 0, 00), зробити зачистку дефектних місць до чистого металу. При зачистці дефектних місць необхідно враховувати, що площа очищення повинна бути максимально наближена до площі дефектного місця, щоб уникнути додаткових трудовитрат і витрат матеріалів при подальшій обробці. Також звертайте увагу на те, що перехід з дефектною на недефектну поверхню має бути максимально плавним, без уступів та нависань край старого лакофарбового покриття. Це легко перевіряється обмацуванням (прогладжуванням) рукою поверхонь кузова. Пам’ятайте, що ваша рука найчутливіший прилад з доступних, на дотик можна визначити різницю висот в межах 0,03 мм.

Після виконання всіх цих робіт необхідно знову ретельно очистити кузов від пилу, протерти зачищені місця бавовняною ганчіркою, змоченою в уайт-спіриті, і дати їм просохнути.

При капремонті автомобіля іноді доводиться повністю очищати кузов від лакофарбового шару. Це трудомістка процедура для першого досвіду фарбування автомобіля своїми руками, але і вона здійсненна за бажання.

Вирівнювання дефектів кузова автошпаклівкою

Тепер приступаємо до шпаклювання дефектних місць. Для цього використовуємо поліефірну синтетичну автошпаклівку, металевий та гумовий шпателі з ширинами, що відповідають площі місць шпаклювання. Для закладення дефектних місць я рекомендую використовувати фінішну шпаклівку, т.до. вона є дрібнозернистою і з нею буде легше працювати при шліфуванні.

Розмішувати шпаклівку з затверджувачем (він додається в комплекті до банку) краще спеціальною металевою саморобною лопаткою з пластини металу товщиною 1мм. та розміром приблизно 150х150мм. Пропорції замісу вказані на банку, але, з досвіду, шпаклівки треба брати дві повні столові ложки ковбаска затверджувача завдовжки 30-40мм.

Все це дуже ретельно перемішуємо протягом 30-40 секунд і відразу ж приступаємо до нанесення на дефектні місця енергійними перехресними рухами з поворотом рухів по черзі на 90 градусів. Таким чином досягаємо рівної гладкої поверхні, що злегка виступає над основною кузовною поверхнею.

ВАЖЛИВО! У розмішаній шпаклівці відбувається хімічна реакція затвердіння з виділенням деякої кількості тепла, починаючи з п’яти хвилин після розмішування до повного затвердіння! Тому треба працювати без суєти, але швидко!

Шпаклівка буде непридатною для застосування, якщо у вас при нанесенні шпателем з’являться грудочки, це починає відбуватися хвилин через п’ять після початку замісу.

Зашпатльованого місця треба дати повністю затвердіти, це зазвичай відбувається протягом 30-45 хвилин при температурі 20С. Перевірити готовність поверхні можна таким способом: потріть зашпатльоване місце сухою наждачной шкуркою із зерном 0, якщо при цьому немає налипання шпаклівки до зерен паперу і шпаклівка сиплеться дрібною сухою пудрою, значить процес затвердіння закінчено.

Зачистку шпатльованої поверхні проводимо вручну наждачними шкурками, поступально від 20 до 00 до доведення поверхні за шорсткістю та геометрією показниками, ідентичним поверхні кузова автомобіля. Зачищення проводиться в кілька прийомів з додатковим підмазуванням приготовленою шпаклівкою, якщо треба.

ВАЖЛИВО! Зачищення (шліфування) рекомендую проводити без змочування поверхні водою, т.е. всуху, т.до. попадання води в структуру шпаклівки погіршує її якості і застосовується «майстрами» виключно для запобігання запиленості робочого місця.

Зашпатльовані місця необхідно контролювати прогладжуванням місць обробки долонею. Для остаточного контролю зашпатльованих поверхонь необхідно ретельно очистити їх від пилу, протерти ганчір’ям, змоченим в уайт-спіриті і просушити, після чого нанести на них тонкий шар грунтовки з аерозольного балончика (переважно світло-сірого кольору) з невеликим переходом на поверхню. та візуально проконтролювати чистоту та якість оброблених поверхонь. Після нанесення ґрунту всі дефекти явно «спливають». У разі потреби виправляємо дефекти.

Підготовка до фарбування автомобіля своїми руками завершальний етап

Ретельно очищаємо кузов від пилу, заклеюємо малярною стрічкою за допомогою паперу (газет) місця кузова, що не підлягають фарбуванню (не забуваємо повністю закрити колеса), пам’ятаючи, що висота уступу між фарбованими та незабарвленими частинами поверхні кузова становитиме близько 0,02 мм. видно. Кордони пофарбованих і незабарвлених частин поверхні кузова необхідно розташовувати за межами ліній вигину або за межами окремих деталей кузова автомобіля.

Зашкурюємо все лакофарбове покриття автомобіля наждачною шкіркою 200 до стану його матовості. Повторно очищаємо весь кузов від пилу і протираємо його ганчір’ям, змоченим у уайт-спіриті, просушуємо, ретельно контролюємо чистоту поверхні кузова.

ВАЖЛИВО! Декілька слів про приміщення, в якому буде проводитися фарбування автомобіля. Якщо це гараж, то він має бути досить великим, з робочою зоною не менше двох метрів по периметру автомобіля. Перед фарбуванням приміщення необхідно ретельно очистити від пилу та бруду, змочити підлогу водою (зручно за допомогою пневморозпилювача), звернути увагу на те, щоб зі стелі приміщення не обсипалися штукатурка, бруд, павутиння тощо.д.

Купуємо автоемаль з можливістю її висушування без запікання Вибір лакофарбового бренду за вами хоч звичайну глянцеву емаль вибирайте, хоч супер-модну матову.

Фарбування автомобіля ручним способом

Нарешті, приступаємо до фарбування автомобіля. Відповідно до інструкції із застосування, розводимо емаль розчинником до необхідної густоти (на мій досвід, контролюємо візуально наступним методом – занурюємо металевий стрижень діаметром 1-2 мм у фарбу і, піднімаючи його над банкою, спостерігаємо за частотою стікання фарби з кінця стрижня, вона повинна бути 3-4 краплі в секунду).

Проціджуючи через спеціальну сітчасту вирву (обрізок капронової панчохи), заливаємо емаль у бачок пістолета фарбування. Пістолет слід використовувати з соплом 4, при тиску повітря на подачі в пістолет 2,5. 3,0 Атм.(Bar.)

ВАЖЛИВО! Забарвлення починаємо з даху автомобіля. Фарбувати автомобіль необхідно з відстані 150-250мм від сопла фарбувального пістолета до поверхні фарбування, плавними зворотно-поступальними рухами в 2-3 шари з проміжним сушінням в 15 хв.

Не поспішайте! Колір і глибина фарбування виявляться лише при фарбуванні поверхонь автомобіля другим шаром.

Час повного висихання фарбованого автомобіля при 20С близько 24-36 годин.

• Працюйте тільки в респіраторі та у провітрюваному приміщенні.
• Джерело подачі повітря (компресор) необхідно розташувати поза приміщенням, в якому проводитиметься фарбування.
• Курити в приміщенні, де проводиться фарбування автомобіля, КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО!

Як ви бачите, пофарбувати автомобіль у домашніх умовах своїми руками цілком реально. Вдалої роботи!

Підготовка до фарбування

УВАГА! Знайдено зовсім простий спосіб скоротити витрати пального! Не вірите? Автомеханік із 15-річним стажем теж не вірив, поки не спробував. А тепер він заощаджує на бензині 35 000 на рік! Читати далі”

Якщо немає спеціальної камери для фарбування, то зробити це можна в гаражі, обладнаному витяжкою з фільтрацією повітря. Не можна фарбувати дах на відкритому повітрі, де зіпсувати результат фарбування можуть пил, комахи, раптовий дощ. Фарбування даху автомобіля проводиться тільки фарборозпилювачем з використанням компресора.

Потрібні такі витратні матеріали:

• фарба;
• лак;
• матуюча паста;
• уайт-спірит;
• автошампунь, вода;
• скотч-Brait або наждачний папір Р1000;
• плівка, малярський скотч;
• липка серветка;
• безворсова серветка;
• ганчір’я.

Перед фарбуванням даху решту автомобіля закривають плівкою і закріплюють її малярським скотчем. Підготовка до фарбування починається з миття даху автомобіля з використанням автошампуню. Якщо є місця з механічними пошкодженнями – подряпинами, сколами лакофарбового покриття – їх шпаклюють, розрівнюють та ґрунтують. Не можна наносити фарбу відразу на шпаклівку без ґрунтовки, а також на глянцеву поверхню. Перед фарбуванням дах матують. знімають глянсовий шар і наносять дрібні борозенки для міцного зчеплення фарби з поверхнею, що фарбується. При цьому використовують дрібнозернистий наждачний папір або скотч-Brait з пастою, що матує. Після матування дах обдувають стисненим повітрям, потім знежирюють. протирають змоченою в уайт-спірит безворсовою серветкою. Щоб прибрати осілий пил, дах витирають липкою серветкою.

Тепер дах автомобіля готовий до фарбування. Необхідно подбати про захисні засоби. Маляр має бути забезпечений, як мінімум, окулярами, респіратором, рукавичками. Якщо він невеликого зросту, то йому потрібна підставка, щоб вільно діставати трохи далі за середину даху. Єдине, що не рекомендується робити самостійно, це підбір тону фарби. Це краще зробить майстер автосервісу.

Вчимося фарбувати машину: техніка фарбування, положення фарбопульта, правила

Відстань до поверхні, що фарбується

Найоптимальнішою відстанню від фарбується до фарбопульта вважається 15-20 см. Для наочності можна використовувати ширину долоні з розчепіреними пальцями, на руці середньої людини це 19-21 см. Це може допомогти вам прикинути відстань. Також відстань може незначно змінюватися залежно від налаштувань розпилювача, в’язкості та типу фарби. Якщо відстань буде занадто маленькою, то можливий, так званий, ефект «апельсинової кірки», також можливі патьоки. Якщо ж відстань буде занадто великою, то фарба підсихатиме ще в польоті, утворюючи великий напил, як результат «сухе» покриття і велика витрата фарби.

Фарбування потрібно проводити зліва направо, горизонтальними рухами. Краскопульт потрібно вести рівномірно, не змінюючи швидкість, максимально паралельними рухами. Не забувайте про правильне положення фарбопульта. Кожен новий прохід повинен проходити за попереднім не менше ніж на половину. Це дозволить уникнути смуг на фарбі.

Отже, починаємо рух осторонь верхнього лівого краю поверхні і відразу ж натискаємо на спусковий курок повністю. Дійшовши до правого краю, не припиняючи рух, курок відпускаємо. Основний фактор оволодіння фарбуванням-це визначення моменту спуску курка. Але, як показує практика, з часом контроль над спуском курка спрацьовує рефлекторно.

Фарбування торців та внутрішніх частин деталі

Для фарбування торців та внутрішніх частин деталі потрібно користуватися кількома правилами.Наприклад, потрібно пофарбувати переднє ліве крило. Спочатку фарбуємо торці, починаючи зверху в місці кріплення болтів, переходимо до передньої частини, у місці кріплення фари, потім колісні арки та нижні торці, і в кінці-бічний торець біля дверей. Ну а тепер фарбуємо лицьову частину крила. Ця послідовність дозволить не допустити напил на лицьовій частині деталі, що фарбується. Загалом при фарбуванні будь-якої деталі спочатку фарбують торці, а після лицьову частину, тоді напил на лицьовій частині виключено.

Як пофарбувати широкі (довгі) поверхні

Як пофарбувати машину? Поради для НОВИЧКІВ.[HB BODY]

Довгі поверхні зручніше та простіше фарбувати частинами по 60-80 см. Частини, що фарбуються, повинні знаходити один на одного на 10-15 см. Фарбувати такі поверхні повністю за один раз може призвести до нерівномірного нанесення ЛКП.

Горизонтальні деталі (капот, дах, кришка багажника) фарбувати потрібно так само як і інші деталі, але рух потрібно починати від себе і поступово просуватися вперед. Так само допускається нахил фарбопульта на себе (факел від себе). Таким чином кожен прохід перекриватиме напил, що залишився від попереднього проходу.

Повне фарбування автомобіля зазвичай починаю з даху. Якщо дах фарбувати в останню чергу, то пил може зіпсувати всі інші деталі, тому що вони знаходяться нижче. Мало ймовірний напил на даху при фарбуванні нижніх частин, а якщо він і буде, то не тек помітний як на інших деталях.Коли ви берете в руки фарбопульти, то у вас виникає цілком логічне питання: як його правильно тримати? Краскопульт повинен знаходитися точно під кутом 90 градусів до поверхні, що фарбується. Головне дотримуватися цього положення при фарбуванні великих деталей. Нехтування цим правилом небезпечне появою ділянок різного відтінку на поверхні, особливо при використанні фарби «металік». Нахиляти фарбопульти можна лише при фарбуванні торців, арок, різних важкодоступних місць.

Як правильно фарбувати фарбопультом машину

Відстань до поверхні, що фарбується

Найоптимальнішою відстанню від фарбується до фарбопульта вважається 15-20 см. Для наочності можна використовувати ширину долоні з розчепіреними пальцями, на руці середньої людини це 19-21 см. Це може допомогти вам прикинути відстань. Також відстань може незначно змінюватися залежно від налаштувань розпилювача, в’язкості та типу фарби. Якщо відстань буде занадто маленькою, то можливий, так званий, ефект «апельсинової кірки», також можливі патьоки. Якщо ж відстань буде занадто великою, то фарба підсихатиме ще в польоті, утворюючи великий напил, як результат «сухе» покриття і велика витрата фарби.

Траєкторія руху фарбопульта

Фарбування потрібно проводити зліва направо, горизонтальними рухами. Краскопульт потрібно вести рівномірно, не змінюючи швидкість, максимально паралельними рухами. Не забувайте про правильне положення фарбопульта. Кожен новий прохід повинен проходити за попереднім не менше ніж на половину. Це дозволить уникнути смуг на фарбі.

Отже, починаємо рух осторонь верхнього лівого краю поверхні і відразу ж натискаємо на спусковий курок повністю. Дійшовши до правого краю, не припиняючи рух, курок відпускаємо. Основний фактор оволодіння фарбуванням-це визначення моменту спуску курка. Але, як показує практика, з часом контроль над спуском курка спрацьовує рефлекторно.

Фарбування торців та внутрішніх частин деталі

Для фарбування торців та внутрішніх частин деталі потрібно користуватися кількома правилами.Наприклад, потрібно пофарбувати переднє ліве крило. Спочатку фарбуємо торці, починаючи зверху в місці кріплення болтів, переходимо до передньої частини, у місці кріплення фари, потім колісні арки та нижні торці, і в кінці-бічний торець біля дверей. Ну а тепер фарбуємо лицьову частину крила. Ця послідовність дозволить не допустити напил на лицьовій частині деталі, що фарбується. Загалом при фарбуванні будь-якої деталі спочатку фарбують торці, а після лицьову частину, тоді напил на лицьовій частині виключено.

Як пофарбувати широкі (довгі) поверхні

Довгі поверхні зручніше та простіше фарбувати частинами по 60-80 см. Частини, що фарбуються, повинні знаходити один на одного на 10-15 см. Фарбувати такі поверхні повністю за один раз може призвести до нерівномірного нанесення ЛКП.

Як фарбувати горизонтальні частини

Горизонтальні деталі (капот, дах, кришка багажника) фарбувати потрібно так само як і інші деталі, але рух потрібно починати від себе і поступово просуватися вперед. Так само допускається нахил фарбопульта на себе (факел від себе). Таким чином кожен прохід перекриватиме напил, що залишився від попереднього проходу.

Повне фарбування автомобіля зазвичай починаю з даху. Якщо дах фарбувати в останню чергу, то пил може зіпсувати всі інші деталі, тому що вони знаходяться нижче. Мало ймовірний напил на даху при фарбуванні нижніх частин, а якщо він і буде, то не тек помітний як на інших деталях.Коли ви берете в руки фарбопульти, то у вас виникає цілком логічне питання: як його правильно тримати? Краскопульт повинен знаходитися точно під кутом 90 градусів до поверхні, що фарбується. Головне дотримуватися цього положення при фарбуванні великих деталей. Нехтування цим правилом небезпечне появою ділянок різного відтінку на поверхні, особливо при використанні фарби «металік». Нахиляти фарбопульти можна лише при фарбуванні торців, арок, різних важкодоступних місць.

Як правильно фарбувати машину фарбопультом

Пулевізатор це незамінне обладнання, яке використовується для фарбування транспортного засобу. Воно визначає не тільки якість проведеної роботи, але також витрати лакофарбового матеріалу. По-іншому його називають фарборозпилювач, фарборозпилювач або фарбувальний пістолет.

Цим питанням цікавляться багато автовласників, які з метою економії зважилися на проведення всієї цієї роботи своїми руками. Розглянемо кілька порад щодо правильного використання кулевізатора для фарбування.

Перш ніж почати фарбування, необхідно подбати про хорошу підготовку поверхні, так як в іншому випадку фарба лежатиме нерівно (крім того можлива поява інших малоприємних дефектів).

Спочатку автомобіль необхідно помити, використовуючи спеціальний шампунь (при цьому, треба обов’язково подбати про повне видалення всіх забруднень), якщо можливо, треба видути пил, що скупчився в отворах (багажнику, капоті та інших).) та знежирити робочу поверхню.

Далі потрібно почати видалення старого ЛКП та слідів іржі (якщо вона є). Для того, щоб посилити антикорозійні характеристики поверхні, потрібно подбати про первинне та вторинне ґрунтування.

Далі представлено, кілька практичних порад щодо фарбування автомобіля за допомогою кулевизатора.

Поради щодо фарбування авто

По-перше, для виконання цієї роботи бажано, наявність якоїсь навички роботи з цим обладнанням. Інакше автомобіль буде просто об’єктом для «випробувань», і кінцевий результат навряд чи потішить. Людям, які вперше взяли в руки пульверизатор, повинні спочатку потренуватися, пофарбувавши будь-яку непотрібну поверхню і лише після цього починати фарбувати машину.

Далі представлено кілька порад з правильного фарбування за допомогою кулевізатора:

Спочатку треба зробити налаштування сопла, тобто необхідно задати необхідні характеристики розпилення. Щоб це зробити, потрібно відкрутити гвинт, регулювання витрати повітря та налаштувати обладнання для горизонтального розпилення.

Як навчитися фарбувати авто НАЙВАЖЛИВІШІ МОМЕНТИ

За допомогою іншого гвинта регулюється витрата ЛКМ. Для фарбування більшої площі слід ширше розкривати факел кулевізатора. Для вузьких площ потрібно користуватися вузькою формою факела. Пулевізатор повинен розташовуватися перпендикулярно до поверхні фарбування за п’ятнадцять сантиметрів від неї (якщо обладнання працює під високим тиском, цю цифру треба збільшити до 25 см).

Розпилення має здійснюватися круговими рухами, за радіусом, що становить 8 см. Щоб не допустити появи «апельсинової скоринки», суміш повинна наноситися без ривків і рівномірно, зі збереженням однакової відстані між поверхнею фарбування та кулевізатором. Фарба повинна наносити послідовно, щоб не повертатися до пофарбованої ділянки.

Щоб досягти хорошого ефекту потрібно нанести мінімум три шари фарби, з інтервалом, що становить 30 хвилин. Слід пам’ятати, що для накладання третього та другого шарів, необхідно користуватися ЛКМ, що має інший склад, більш рідкий, порівняно з базовим (першим) шаром. Найголовніше, користуватися емаллю одного і того ж виробника.

Тестове розпилення

Підготувавши поверхню, фарбу, приміщення та захисну амуніцію, пора вже переходити до фарбування. Якщо раніше Ви вже мали позитивний досвід роботи з фарбопультом, можна приступати до основної поверхні. Якщо попереднього досвіду немає або він невдалий, рекомендується провести ряд тестових розпорошень на непотрібному папері (картонці, газеті), з метою калібрування подачі повітря, матеріалу та розміру факела (щоб робота фарбопультом була найбільш ефективною).

Калібрування пневмокраскопульту, є досить тонким процесом з безліччю особливостей, яким ми присвятили окрему тему на нашому сайті. Якщо Ви бажаєте полегшити свою працю та отримати гідний результат, з докладним керівництвом «Як налаштувати пневматичний фарбопульт».

Говорячи по суті, Ви повинні отримати правильну форму факела забарвлення (витягнутого овалу), шляхом обертання регуляторів інструменту. Цей процес, з коментарями, наочно демонструється у наведеному нижче відеоролику.

Як розвести грунтовку для фарбування авто

Незалежно від складу рідину необхідно ретельно перемішати, підняти всі компоненти. Це первинна підготовка, після якої можна додати в ґрунт рідний затверджувач та розчинник. Небажано використовувати інші марки, менш сумісні та ефективні.

Пропорції вказують на банках. Не рекомендують проводити змішування без ємності з мірними поділами – процедура, виконана на око, стане причиною поганого фарбування.

Отриману суміш пропускають через спеціальний фільтр, який продається у магазині. Якщо приладу немає, можна використовувати звичайну марлю, але рідину доведеться перелити 4-5 разів.

Грунтовка для авто та особливості розведення

У магазинах є два види речовин. Марки відрізняють за складом, виробником та ціною:

• первинний або основний. застосовують для обробки металу, найбільш схильного до дії корозії;
• вторинний або філер – потрібен для заповнення та вирівнювання деталей.

Перший вид повинен добре висохнути після нанесення. Якщо відразу накладати другий, деякі компоненти (кислоти) не встигнуть зреагувати і затвердіти. Непросушені частинки залишаться під наступним шаром і не створять необхідного захисту. Тому потрібно залишити ґрунт на 30 хвилин.

Для кращого результату поверх первинного шару кладуть філер. Фахівці не рекомендують завдавати занадто багато речовини. Ті довго висихають і утворюють желеподібну субстанцію, яка може зовсім не затвердіти.

Особливостей розведення у цих ґрунтів немає, потрібно просто діяти за доданою інструкцією. Іноді автолюбителі стикаються з проблемою, намагаючись розбавити акриловий ґрунт.

Як розвести

Це підвид філера необхідний для заповнення пір та усунення нерівностей на поверхні транспорту. До складу ґрунту входить багато компонентів. Відмінність залежить від фірми виробника. Тому під кожен варіант потрібно правильно підбирати розріджувач, інакше розвести ґрунт для фарбування автомобіля фарбопультом не вийде.

• Воду застосовують виключно у ситуації, коли складова самого матеріалу – водно-акриловий склад. Якщо ґрунтовка стара і затверділа, рідина потрібно закип’ятити.
• Акриловий розчинник – спеціальна речовина для розрідження. Використовують ту ж марку, що й у ґрунту.

Розвести грунт для фарбування автомобіля фарбопультом можна в пропорції. 4:1 з додаванням рідини. Точну інформацію достатньо прочитати на етикетці. У працездатному стані акриловий склад протягом 60 хвилин. Саме за цей проміжок потрібно встигнути змішати рідини та нанести на автомобіль. Для операції бажано використовувати фарбопульти для ґрунтовки авто, а склад попередньо профільтрувати.

Підготовка приміщення

Заборонено працювати з машиною на відкритому просторі – пил та бруд обов’язково прилипнуть до кузова. Також на ґрунт негативно впливає пекуче сонце.

Потрібно працювати в стерильному приміщенні, бажано оббризкати стіни та підлогу водою безпосередньо перед нанесенням ґрунтовки. Важлива вентиляція – пари рідини шкідливі для людини. Поява протягу необхідно виключити. інакше шар буде нанесений нерівномірно.

У гаражі має бути багато світла. інакше можна помітити дефекти на обробленій поверхні, коли автомобіль буде освітлений на вулиці денним світлом.

Набір інструментів та витратних матеріалів

Для операції використовують таке обладнання:

• Краскопульт пневматичний для ґрунтовки авто – для рівномірного розпилення. На цьому інструменті не слід економити. чим якісніший пульт, тим кращий результат.
• Машинка для обробки засохлого ґрунту. Можна зробити шліфування та вручну, але це займе багато часу, до того ж якість роботи постраждає.
• Спирт – до початку нанесення ґрунтовки, машину потрібно ретельно знежирити, інакше шар буде закріплений не так надійно.
• Наждачний папір – можна використовувати Р-800 або Р1200.
• Грунтівка. Вибирати потрібно в залежності від кольору транспорту та фарби, яка буде використана надалі.

Бажано мати під рукою ганчір’я – при роботі з матеріалом іноді потрібно прати зайву масу.

Підготовка

Перед заливкою в ґрунтувальний фарбокопульт для авто, склад перемішують до однорідної консистенції. Затверджувача додають стільки, скільки вказано на упаковці. інакше суміш буде неякісною. Змішувати компонент зі всією ґрунтовкою не слід, оскільки матеріал наносять у кілька етапів. Якщо поєднати компоненти заздалегідь, то рідина затвердіє наперед.

Консистенція складу повинна бути правильна – для вимірювання використовують прилад, вбудований у фарбопульти для ґрунтовки авто. Якщо показник високий, слід додати розчинник.

Порядок дій

Наносять перший шар. можна допускати патьоки, ті будуть прибрані при шліфуванні. Відстань пістолета від машини – 25 см. Якщо в ґрунтовці немає добавок, то покриття сохне добу.

Початковий шар шліфують і можна переходити до фінішного ґрунтування. Патьоки неприпустимі. Якщо утворилися, необхідно видалити та провести процедуру заново. При виявленні недоліків наносять додатковий шар.

Вибір приладу

Краскопульт вибирають за принципом його роботи. Він може функціонувати за допомогою механічного впливу або рухатися компресором. Краскопульт може бути електричним. Дуже підійде такий вид обладнання для фарбування авто. Але наносити фарбу на машину електричним фарбопультом слід вибірково. лише на невеликі фігурні деталі, а не на горизонтальні плоскі поверхні.

Також він незамінний при фарбуванні невеликих деталей у важкодоступних місцях або фрагментів, що мають нерівну декоровану поверхню. Елементи меблів, деталі з дерева, внутрішні поверхні авто – все це області застосування електричного фарбопульта.

А ось для фарбування великих горизонтальних або вертикальних поверхонь, стін, стелі, зовнішніх елементів авто, плоских великих деталей меблів такий вид фарбопульта не підходить.

Фарбування фарбом. які правила облицювання стін і стелі?

Фарбування фарбом. які правила облицювання стін і стелі?

При проведенні ремонту часто доводиться працювати з фарбою. Фарбування пензликами та валиками дозволяє облицьовувати будь-яку поверхню, проте це займає багато часу та вимагає від виконавця певних навичок та умінь. Набагато простіше та швидше пофарбувати стіни та стелю фарбопультом. Про те, як користуватися цим сучасним інструментом, ми розповімо у статті.

1 Техніка безпеки під час фарбування – про що треба знати?2 Як використовувати сучасні розпилювачі фарби3 Правила фарбування стін та стель – найважливіші моменти

Вчимося фарбувати машину: техніка фарбування, положення фарбопульта, правила

Найоптимальнішою відстанню від фарбується до фарбопульта вважається 15-20 см. Для наочності можна використовувати ширину долоні з розчепіреними пальцями, на руці середньої людини це 19-21 см. Це може допомогти вам прикинути відстань. Також відстань може незначно змінюватися залежно від налаштувань розпилювача, в’язкості та типу фарби. Якщо відстань буде занадто маленькою, то можливий, так званий, ефект «апельсинової кірки», також можливі патьоки. Якщо ж відстань буде занадто великою, то фарба підсихатиме ще в польоті, утворюючи великий напил, як результат «сухе» покриття і велика витрата фарби.

Траєкторія руху фарбопульта

Фарбування потрібно проводити зліва направо, горизонтальними рухами. Краскопульт потрібно вести рівномірно, не змінюючи швидкість, максимально паралельними рухами. Не забувайте про правильне положення фарбопульта. Кожен новий прохід повинен проходити за попереднім не менше ніж на половину. Це дозволить уникнути смуг на фарбі.

Отже, починаємо рух осторонь верхнього лівого краю поверхні і відразу ж натискаємо на спусковий курок повністю. Дійшовши до правого краю, не припиняючи рух, курок відпускаємо. Основний фактор оволодіння фарбуванням-це визначення моменту спуску курка. Але, як показує практика, з часом контроль над спуском курка спрацьовує рефлекторно.

Фарбування торців та внутрішніх частин деталі

Для фарбування торців та внутрішніх частин деталі потрібно користуватися кількома правилами.Наприклад, потрібно пофарбувати переднє ліве крило. Спочатку фарбуємо торці, починаючи зверху в місці кріплення болтів, переходимо до передньої частини, у місці кріплення фари, потім колісні арки та нижні торці, і в кінці-бічний торець біля дверей. Ну а тепер фарбуємо лицьову частину крила. Ця послідовність дозволить не допустити напил на лицьовій частині деталі, що фарбується. Загалом при фарбуванні будь-якої деталі спочатку фарбують торці, а після лицьову частину, тоді напил на лицьовій частині виключено.

Як пофарбувати широкі (довгі) поверхні

Довгі поверхні зручніше та простіше фарбувати частинами по 60-80 см. Частини, що фарбуються, повинні знаходити один на одного на 10-15 см. Фарбувати такі поверхні повністю за один раз може призвести до нерівномірного нанесення ЛКП.

Як фарбувати горизонтальні частини

Горизонтальні деталі (капот, дах, кришка багажника) фарбувати потрібно так само як і інші деталі, але рух потрібно починати від себе і поступово просуватися вперед. Так само допускається нахил фарбопульта на себе (факел від себе). Таким чином кожен прохід перекриватиме напил, що залишився від попереднього проходу.

Повне фарбування автомобіля зазвичай починаю з даху. Якщо дах фарбувати в останню чергу, то пил може зіпсувати всі інші деталі, тому що вони знаходяться нижче. Мало ймовірний напил на даху при фарбуванні нижніх частин, а якщо він і буде, то не тек помітний як на інших деталях.Коли ви берете в руки фарбопульти, то у вас виникає цілком логічне питання: як його правильно тримати? Краскопульт повинен знаходитися точно під кутом 90 градусів до поверхні, що фарбується. Головне дотримуватися цього положення при фарбуванні великих деталей. Нехтування цим правилом небезпечне появою ділянок різного відтінку на поверхні, особливо при використанні фарби «металік». Нахиляти фарбопульти можна лише при фарбуванні торців, арок, різних важкодоступних місць.

Експлуатація та догляд за авто

У даній статті будуть надані деякі корисні рекомендації щодо того, як фарбувати кулевізатором автомобіль.

Пулевізатор є незамінним обладнанням при фарбуванні автомобіля. Від нього залежить як якість виконаної роботи, а й витрата ЛКМ (лакофарбовий матеріал). Його ще іноді називають фарбопультом, фарборозпилювачем або фарбувальним пістолетом. Так що якщо Ви зустрінете одну з цих назв, не лякайтеся. це позначення одного і того ж обладнання.

Як фарбувати кулевізатором? Це питання хвилює багатьох автовласників, які наважилися заощадити на послугах професійних майстерень та провести всю роботу самостійно. Що ж, у цій статті ми дамо кілька корисних порад.