Знання таємне, що народилося із глибини палаючих видінь,
Сплетіння казки і жаху в вінець із дивних снів,
Мертвої мрії прощальна тінь...

З ночі в ніч твої бездонні очі,
Пекельні дві зорі на ложе із молитов
Приносять біль у дар, звучать слова пророчі,
Що будять древній страх, що десь у серці спить.

Приспів:
Самотній привид із моїх снів
Погасить світло й зникне в пустоті.

Не кликала я тебе печальний дух спокою,
Та ти прийшов крізь ніч і зникло сяйво зір.
Ти тишею кричиш, ти маниш темнотою
Холодних склепів і пустих могил.

Приспів:
Народжений болем і нудьгою
Розкриє темні крила темної душі.

Хто я

Шукаючи світло закрию я очі,
Мене так лякає душі пустота...
Ім’я своє крикну у темряву ночі,
Та стало чужим це ім’я.

Приспів:
Я танець на скелі вечірньої тіні,
Я холод дощу у шаленстві грози.
Хто я без тебе? Хто я, хто я?..

Не залишай мене на одинці з думками
Невже за стіною є власне життя?
Куди приведе ця погоня за снами,
До порятунку чи до забуття?

Приспів:
Я танець на скелі вечірньої тіні,
Я холод дощу у шаленстві грози.
Хто я без тебе? Хто я, хто я?..

До вівтаря позабутого бога
Минуле у жертву принесу своє.
Благаю: "Пусти, мене кличе дорога,
Щоб знову собі повернути себе!".

Мертві обличчя, розбиті дзеркала,
Розірвані тіні, безглузді слова...
Я гість на балу де мене не чекали,
Якого зустріла одна пустота.

В порожньому залі лиш попіл і листя,
І лялька у масці на троні зі скла.
Закінчилось свято, прокинулись гості,
І плаче вона серед власного сну.

Темним вогнем

Ударами грому б’ється у грудях серце,
Розірване небо синіми крилами сили
В танці з дощем на уламках світів.

Приспів:
Лети, тікаючи від власного страху,
Ховаючи правду в байдужості сміху,
Пострілом в небо, розриваючи тишу
Темним вогнем!

Холодом рук ми зігрієм забуте небо.
Поглинаючи вічність в холодних краплях
В танці з дощем на уламках світів.

Приспів:
Лети, забуваючи сутність страху,
У пошуках правди під супровід сміху,
Пострілом в душу, розриваючи пам’ять
Темним вогнем!

Initium

Капає час з сторінок життя все стираючи, залишки мрій попелом розсипаючи.
Кам’яні квіти сердець знову на вівтар, ми покладем і життя наш останній дар.

Приспів:
Викликом ночі, вироком долі, світлом зорі впасти у темноту світу.
Подихом вітру, спалахом болю, таємних снів браму відкрити.
В холоді серця полум’ям гніву, знов запалає душі вічно темний храм.
Не вір нікому, правди в словах нема, те, що зроблено не змінити нам.
Ні...

Чорних стін кам’яне кільце... ти залишився один і страх тебе веде.
Ти знайшов все чого хотів і гримить навколо тебе ехо таємних слів.
Не молись знов до темних зір, милості небес ти не чекай, зупинись!
Ще хоч раз ти мені повір, твій останній шанс моя рука. Вгору чи вниз?
Вибір твій. Назавжди!

Приспів:
Викликом ночі, вироком долі, світлом зорі впасти у темноту світу.
Подихом вітру, спалахом болю, таємних снів браму відкрити.
В холоді серця полум’ям гніву, знов запалає душі вічно темний храм.
Не вір нікому, правди в словах нема, те, що зроблено не змінити нам.
Ні...

Тремтить вогонь у твоїх руках. Не залишилось часу для нових вагань.
Ще лиш мить і розділить нас відчаю й гріха безнадійна стіна.
Обернись! Чуєш голос мій? Я знайду дорогу в край втрачених надій.
Сила є, час уже іти, ми здолаєм разом все, що доля принесе.
Ти і я назавжди!

Коли прийде свій час ти зрозумієш усе.
Навіщо задавати питання на які не існує відповідей?
Слово як крапля дощу, впавши вже ніколи не підніметься знову.
І якщо душа твоя в сльозах, не дай бруду слів осквернити чистоту твоєї болі.
Народження - це біль, смерть - це біль, і любов, також, біль.
Не борись з ним, просто прийми його.
Не завжди у темряві можна знайти світло...
Беззвучний крик із глибини свідомості погасне у шумній тиші нашого життя.
Тож мовчи...якщо тобі не має чого сказати...на власне виправдання!

Сонячні ворота

Я так давно шукала серед тисячі облич,
Я так давно чекала коли настане ця мить.
Сонячні ворота відкрий в моєму серці,
Сонячні ворота так далеко,
Не дійти до них, не дійти до них.

Крізь морок проб’ється промінь,
Крізь тишу почується голос.
Він скаже: "Ти все знаєш!",
Він скаже: "Ти ще маєш
Шанс відкрити..."

Приспів:
Сонячні ворота – дорога у вічність,
Сонячні ворота – не втеча, а вихід,
Сонячні ворота – печаттю тисячі рук,
Молитвою тисячі голосів,
Вогнями тисячі світів,
Ціною тисячі життів.

Все ближче над краєм прірви,
Все глибше у своє горе,
Знайти у собі ту силу піднятися з колін.

Все вище над краєм неба,
Все ближче до розуміння,
Без сумнівів, без вагання,
По обраному шляху.

Приспів:
Сонячні ворота – дорога у вічність,
Сонячні ворота – не втеча, а вихід,
Сонячні ворота – печаттю тисячі рук,
Молитвою тисячі голосів,
Вогнями тисячі світів,
Ціною тисячі життів.

Ілюзії

Ти побачив дивне світло,
Яке збудило безтурботну віру,
Що варто йти вперед,
Із сонцем в долонях,
З надією в руці.

Та далекий міраж
Ти обрав єдиною метою,
Реальність твоя зі скла.
Оберне на попіл
Мрії твої життя.

Приспів:
Ти йдеш встеляючи землю
Пелюстками власних ілюзій.
Та у твоїх примарливих замках
Вже не залишилось стін.

Так тихо вечірній ангел
Співав тобі і кликав у небо.
Та на твої легкі крила
Впала загрозлива тінь.

Недописана сторінка,
Незавершеною нотою
У вікні розіб’ється день.
Останній чи перший,
Байдуже тепер.

Розмальовуй свої стіни,
Світ який до тебе не бачив
Ніхто ніколи й ніде.
Та твоя дорога
До нього не веде.

Приспів:
Ти йдеш встеляючи землю
Пелюстками власних ілюзій.
Та у твоїх примарливих замках
Вже не залишилось стін.

Так тихо вечірній ангел
Співав тобі і кликав у небо.
Та на твої легкі крила
Впала загрозлива тінь.

В царстві тіней, ти знову один
Серед дзеркал і розмитих картин.
У вічній тиші тонуть слова
І не розбити ці стіни зі скла.
Мрію одну залишиш собі,
Кидаючи виклик нічній пустоті.

Над краєм прірви у твоїх снах
Ти йдеш вперед долаючи страх.
Межа реальності – віра твоя,
Знов вкаже шлях срібна зоря.
Темряви світло єдина мета,
Знайдена десь на уламках твого життя...

Voices

Don’t try to run from reality
My stupid friend
The door is closed time to find
The truth for yourself
What can you give to satisfy
My burning greed
Don’t try to lie I know the pain
Is still sweet.

Fall down in silence
Those voices…
They surround us…
Can you hear them too?

These chains are sweet
So hart to break them down
You drowned in the ashes of your dreams
And my lies
But still can’t you understand
That it’s all mine
And only I decided for you
To live or die.